Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
добиток
Берлін: Українське слово, 1924

Доби́ток, тку, м. Грабежъ, добываніе. А гайдамаки приїхали з добитків, аж нема того чоловіка; дуже вони здивувались. Рудч. Ск. II. 148.