Словарь української мови (1924)/диявольський

by Борис Грінченко

◀ дияволів

Словарь української мови Борис Грінченко Д диявольський

диякон ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дия́вольський, а, е. Дьявольскій. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. I. 3.