Словарь української мови (1924)/дияволенний
◀ диявол | Словарь української мови Д дияволенний |
дияволів ▶ |
|
Дияволе́нний, а, е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).
◀ диявол | Словарь української мови Борис Грінченко Д дияволенний |
дияволів ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дияволенний
Борис Грінченко
1924
Дияволе́нний, а, е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).