Словарь української мови (1924)/дичак
| ◀ дичавіти | Словарь української мови Д дичак |
дичати ▶ |
|
Дича́к, ка́, м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.
| ◀ дичавіти | Словарь української мови Борис Грінченко Д дичак |
дичати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дичак
Борис Грінченко
1924
Дича́к, ка́, м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.