Словарь української мови (1924)/дихтувати
| ◀ дихтіти | Словарь української мови Д дихтувати |
дича ▶ |
|
Дихтува́ти, ту́ю, єш, гл. Составлять (о письмѣ, оффиц. бумагѣ и пр.). Испор. диктувати. Черниг. у.
| ◀ дихтіти | Словарь української мови Борис Грінченко Д дихтувати |
дича ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дихтувати
Борис Грінченко
1924
Дихтува́ти, ту́ю, єш, гл. Составлять (о письмѣ, оффиц. бумагѣ и пр.). Испор. диктувати. Черниг. у.