Словарь української мови (1924)/дихання
◀ дихальце | Словарь української мови Д дихання |
дихати ▶ |
|
Диха́ння, ня, с. Дыханіе. К. Псал. 329. І создав Господь Бог чоловіка із пилу і ввітхнув йому в ніздра дихання жизні; і став чоловік душа жива. К. Св. П. I. кн. М. II. 7.