Словарь української мови (1924)/дихавичний

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дихавичний
Берлін: Українське слово, 1924

Дихави́чний, а, е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка. НВолын. у.