Словарь української мови (1924)/дитячий
◀ дитяточко | Словарь української мови Д дитячий |
дихавиця ▶ |
|
Дитя́чий, а, е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. II. 179. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.