Словарь української мови (1924)/дитиня
◀ дитинча | Словарь української мови Д дитиня |
дитинячий ▶ |
|
Дитиня́, ня́ти, с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Каменец. у. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко. Мкр. Г. 22.
◀ дитинча | Словарь української мови Борис Грінченко Д дитиня |
дитинячий ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дитиня
Борис Грінченко
1924
Дитиня́, ня́ти, с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Каменец. у. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко. Мкр. Г. 22.