Словарь української мови (1924)/дивовижний
◀ дивовижа | Словарь української мови Д дивовижний |
дивовизія ▶ |
|
Диво́ви́жний, а, е. Удивительный, странный. Казки дивовижні казали. К. МХ. 14.
◀ дивовижа | Словарь української мови Борис Грінченко Д дивовижний |
дивовизія ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дивовижний
Борис Грінченко
1924
Диво́ви́жний, а, е. Удивительный, странный. Казки дивовижні казали. К. МХ. 14.