Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дибати
Берлін: Українське слово, 1924

Ди́бати, баю, (блю), баєш, (блеш), гл. 1) Ходить на ходуляхъ. 2) Ходить медленно и неловко; ходить, вытягивая ноги (о людяхъ съ длинными ногами, о дѣтяхъ и пр.). Близько видати, далеко дибати. Ном. № 11423. Диба, мов муха по сметані. Ном. Диба, мов журавель. Ном. Та мала пташка, та невеличкая по билиночці дибле. Лавр. На дворі під тополями дибали два журавлі. Диба, мов не своїми ногами. Стор. II. 44.