Словарь української мови (1924)/дзєкати
◀ дзєкання | Словарь української мови Д дзєкати |
дзєма ▶ |
|
Дзє́кати, каю, єш, одн. в. дзє́кнути, ну, неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув. Г. Барв. 329.