Словарь української мови (1924)/дзюбаний
| ◀ дзюбанець | Словарь української мови Д дзюбаний |
дзюбань ▶ |
|
Дзю́баний, а, е. 1) Поклеванный. 2) Рябый отъ оспы. Дзюбана дівка. Ум. Дзюбане́нький.
| ◀ дзюбанець | Словарь української мови Борис Грінченко Д дзюбаний |
дзюбань ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дзюбаний
Борис Грінченко
1924
Дзю́баний, а, е. 1) Поклеванный. 2) Рябый отъ оспы. Дзюбана дівка. Ум. Дзюбане́нький.