Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дзиґати
Берлін: Українське слово, 1924

Дзи́ґати, ґаю, єш, дзи́ґатися, ґаюся, єшся, гл. Юлить, вертѣться. Годі тобі дзиґати. Староб. у. Що ти тут дзиґаєшся — геть відсіля. Староб. у.