Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дзизнути
Берлін: Українське слово, 1924

Дзи́знути, ну, неш, гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув. МВ. (О. 1862. I. 86).