Словарь української мови (1924)/дзибнути
| ◀ дззз! | Словарь української мови Д дзибнути |
дзиг ▶ |
|
Дзи́бнути, ну, неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.
| ◀ дззз! | Словарь української мови Борис Грінченко Д дзибнути |
дзиг ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дзибнути
Борис Грінченко
1924
Дзи́бнути, ну, неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.