Словарь української мови (1924)/дзвонарь
◀ дзвонарський | Словарь української мови Д дзвонарь |
дзвонець ▶ |
|
Дзвона́рь, ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.
◀ дзвонарський | Словарь української мови Борис Грінченко Д дзвонарь |
дзвонець ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дзвонарь
Борис Грінченко
1924
Дзвона́рь, ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.