Словарь української мови (1924)/джеркотати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
джеркотати
Берлін: Українське слово, 1924

Джеркота́ти, кочу́, чеш, джеркоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Джерґотати. Яка мальована та штучна птиця! вертиться, джеркотить, по дереву скака. Греб. 391. Грин. II. 340. Все тямлють, джеркотять, як гуси по німецьки. Греб. 388. Жиди джеркочуть тілько та дурять людей хрещених. Стор. МПр. 170. Греб. 367. К. Дз. 147.