Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
джерело
Берлін: Українське слово, 1924

Дже́ре́ло́, ла, с. 1) Источникъ, родникъ, ключъ. У сей день роздзявились усі джерела в безодні і повідчинялись небесні хлябі. К. Св. П. I. кн. М. VII. 11. 2) Кипящая ключемъ вода, кипень. У горщику вгору джерело вискакує, як наче вода у криниці. Волч. у. 3) Жерло. Джерело гармати. 4) Кратеръ вулкана. Ум. Джере́льце.