Словарь української мови (1924)/дженгалити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дженгалити
Берлін: Українське слово, 1924

Дженга́лити, лю, лиш, гл. Кусать (о комарахъ). Об спасівці не можна через мухи заснуть, бо дуже кусаються, а тепер через бісової віри комарі: так дженгалять — аж-аж-аж! Конотоп. у.