Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
де-не-де
Берлін: Українське слово, 1924

Де-не-де́, нар. Кой-гдѣ. Удосвіта встав я… темно ще на дворі, де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв. Тілько де-не-де димок над кучею золи піднімається та по вітру як давнішняя слава Синопа розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92).