Словарь української мови (1924)/дешпіт
| ◀ дешперувати | Словарь української мови Д дешпіт |
дещиця ▶ |
|
Де́шпіт, поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Полт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту. Мир. ХРВ. 348.
| ◀ дешперувати | Словарь української мови Борис Грінченко Д дешпіт |
дещиця ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дешпіт
Борис Грінченко
1924
Де́шпіт, поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Полт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту. Мир. ХРВ. 348.