Словарь української мови (1924)/держатися
| ◀ держати | Словарь української мови Д держатися |
держачка ▶ |
|
Держа́тися, жу́ся, жи́шся, гл. 1) Держаться. 2) Придерживаться, держаться. Держись берега! Ном. № 3359. Держися війська все середнього. Чуб. III. 271. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Ном. № 5862. Держись за землю! Ном. 6643. — ха́ти. Бывать, быть дома. Я для тебе недобрим був чоловіком: як не лежав, то ходив, або й хати не держався. Св. Л. 97—98. Дітвора й хати не держалась — розбрелись, хто куди попав. Св. Л. 175. — голови́. Удерживаться въ головѣ. Антосьо слухав сю мову, а вона йому й голови не держалась. Св. Л. 191. 3) Не отступать, не сдаваться, держаться. Держись, козаче, отаманом будеш. Ном. 4) Поддерживаться, имѣть опору. Пани мужиками тільки й держуться. 5) Находиться, пребывать. Зімою риба держиться на дні. Держа́тися ку́пи. Быть вмѣстѣ. Таке́, що й ку́пи не держи́ться. Несообразность. Вигадаєте таке, що й купи не держиться. Левиц. Пов. 186.