Словарь української мови (1924)/дерен

by Борис Грінченко

◀ дерезонька

Словарь української мови Борис Грінченко Д дерен

деренівка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Де́рен, рну, м. Дернъ. Черк. у. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі. Шевч. 204.

Дере́н, ре́ну, м. Раст. Кизилъ, Cornus mascula. Могилев. у.