Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
деревач
Берлін: Українське слово, 1924

Дерева́ч, ча́, м. 1) Насѣк.: а) Дровосѣкъ, скрипунъ, Cerambyx. Вх. Зн. I. 5. б) Hylotrupes bajulus. Вх. Пч. I. 6. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.