Словарь української мови (1924)/денний
◀ денечко | Словарь української мови Д денний |
денник ▶ |
|
Де́нний, а, е. Дневной. Нічна зозуля денну перекує. Ном. № 9088. Як освітить денним світом тії темні ходи, тоді тілько буде користь із Жовтої води. К. Досв. 202. І зачули вони (Адам та Ева) голос Господа Бога, що ходив по саду денною прохолодою. К. Св. П. I. кн. Мус. III. 8.