Словарь української мови (1924)/двічи

by Борис Грінченко

◀ двіцалівка

Словарь української мови Борис Грінченко Д двічи

двічі ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.