Словарь української мови (1924)/двійчастий

by Борис Грінченко

◀ двійця

Словарь української мови Борис Грінченко Д двійчастий

двійчатий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Двійча́стий, а, е. Раздвоенный. Тобі любіща моя псальма, ніж віл на жертву круторогий, ніж тук його серед багаття, і в ратицях двійчастих ноги. К. Псал. 157.