Словарь української мови (1924)/дворак
◀ двоногий | Словарь української мови Д дворак |
дворанство ▶ |
|
Двора́к, ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. МВ. II. 35. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Грин. III. 173. Ум. Двораче́нько. КС. 1883. IV. 906.