Словарь української мови (1924)/дбалий
| ◀ дбайливий | Словарь української мови Д дбалий |
дбалість ▶ |
|
Дба́лий, а, е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. I. 174.
| ◀ дбайливий | Словарь української мови Борис Грінченко Д дбалий |
дбалість ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дбалий
Борис Грінченко
1924
Дба́лий, а, е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. I. 174.