Словарь української мови (1924)/дача
◀ дахто | Словарь української мови Д дача |
дачка ▶ |
|
Да́ча, чі, ж. = Данина. „Годі тобі, пане куме, листи королевські держати, дай мені хоч прочитати!“ — „Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем.“ АД. II. 9.