Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
даріжний
Берлін: Українське слово, 1924

Дарі́жний, а, е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок.... Той садок його, бо земля даріжна. Полт. г.