Словарь української мови (1924)/даровище
◀ даровиця | Словарь української мови Д даровище |
даровний ▶ |
|
Дарови́ще, ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: „Дарую коня! дарую вола!“ и т. д. КС. 1887. VI. 472.