Словарь української мови (1924)/дармувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дармувати
Берлін: Українське слово, 1924

Дармува́ти, му́ю, єш, гл. Быть безъ употребленія. Чи в тебе ця сокира дармує? позич її на час. Нема нікде кавал землі, аби дармувала. Гол. III. 41.