Словарь української мови (1924)/даремний
| ◀ даремне | Словарь української мови Д даремний |
даремнісінько ▶ |
|
Даре́мний, а, е. 1) Даровой, безвозмездный. Даремному коню в зуби не заглядають. Ном. 2) Напрасный, тщетный. Горбатого лічити — то, брате, даремна праця. То даремна річ, — духовній не так написано. Левиц. Пов. 82.