Словарь української мови (1924)/дараба
| ◀ дара | Словарь української мови Д дараба |
дарабчик ▶ |
|
Дара́ба, би, ж. Плотъ изъ сплавного лѣсу. Шух. I. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.
| ◀ дара | Словарь української мови Борис Грінченко Д дараба |
дарабчик ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дараба
Борис Грінченко
1924
Дара́ба, би, ж. Плотъ изъ сплавного лѣсу. Шух. I. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.