Словарь української мови (1924)/далекий

by Борис Грінченко

◀ далека

Словарь української мови Борис Грінченко Д далекий

далекість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дале́кий, а, е. 1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Ном. № 8759. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. К. Досв. 242. Доріжка, доріжка та широка і далека. Мет. 241. 2) Отдаленный, далекій. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. Мет. 64. По далекому Дунаєчку злая буря вихожає-виступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. Шевч. 73. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Шевч. 27—82. Ум. Далече́нький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька. Чуб. V. 873.