Словарь української мови (1924)/давнеколишній

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
давнеколишній
Берлін: Українське слово, 1924

Давнеколи́шній, я, є. Давно когда то бывшій, давно прошедшій. Давнеколишній та ясний присниться сон мені. Осн. 1862. V. 3.