Словарь української мови (1924)/гірчиця

by Борис Грінченко

◀ гірчити

Словарь української мови Борис Грінченко Г гірчиця

гірчичний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гірчи́ця, ці, ж. 1) Горчица (растеніе и приправа). Каменец. у. Вх. Пч. I. 13. 2) Горькій грибъ. Угор. 3) — польова. Раст. Sisymbrium Sophia. L. ЗЮЗО. I. 136.