Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гілка
Берлін: Українське слово, 1924

Гі́лка, ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. Гі́лечка, гі́лочка.