Словарь української мови (1924)/гілка
◀ гілечка | Словарь української мови Г гілка |
гіллюка ▶ |
|
Гі́лка, ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. Гі́лечка, гі́лочка.
◀ гілечка | Словарь української мови Борис Грінченко Г гілка |
гіллюка ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гілка
Борис Грінченко
1924
Гі́лка, ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. Гі́лечка, гі́лочка.