Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гій
Берлін: Українське слово, 1924

Гій, меж. 1) См. II. Гі. 2) Крикъ на звѣря, тоже, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить! Грин. I. 223.