Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гутю!
Берлін: Українське слово, 1924

Гутю́! То же, и тю, крикъ на волка. Звенигор. у. Не раз, не два псами цьвали, гутю, гутю викликали. Грин. III. 283.