Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гусяр
Берлін: Українське слово, 1924

Гуся́р, ра, м. 1) Гусь–гермафродитъ. ЕЗ. V. 173. 2) = Гусятник 1. Вх. Лем. 406.