Словарь української мови (1924)/густий

by Борис Грінченко

◀ густи

Словарь української мови Борис Грінченко Г густий

густина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Густи́й, а́, е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Мет. 24. Густа каша дітей не розгонить. Ном. Густий гребінець. Густий гай. Мет. 66. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Каменец. у. Де густа рука, не треба і дрюка. Ном. № 7361. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. Г. Барв. 401. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Мир. Пов. I. 111. Ум. Густе́нький, густе́сенький.