Словарь української мови (1924)/гуртівник
◀ гурт | Словарь української мови Г гуртівник |
гуртобранець ▶ |
|
Гуртівни́к, ка́, м. Оптовый торговецъ. Шух. I. 271. Желех.
◀ гурт | Словарь української мови Борис Грінченко Г гуртівник |
гуртобранець ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гуртівник
Борис Грінченко
1924
Гуртівни́к, ка́, м. Оптовый торговецъ. Шух. I. 271. Желех.