Словарь української мови (1924)/гуркіт
| ◀ гуркати | Словарь української мови Г гуркіт |
гуркнути ▶ |
|
Гу́ркіт, коту, м. Стукъ, грохотъ. Желех. У млині такі гуркоти, туркоти, що не дай Господи. ЕЗ. V. 197.
| ◀ гуркати | Словарь української мови Борис Грінченко Г гуркіт |
гуркнути ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гуркіт
Борис Грінченко
1924
Гу́ркіт, коту, м. Стукъ, грохотъ. Желех. У млині такі гуркоти, туркоти, що не дай Господи. ЕЗ. V. 197.