Словарь української мови (1924)/гуркотливий
| ◀ гуркотливець | Словарь української мови Г гуркотливий |
гуркотливочка ▶ |
|
Гуркотли́вий, а, е. 1) Производящій стукъ, грохотъ, грохочущій. 2) Воркующій.
| ◀ гуркотливець | Словарь української мови Борис Грінченко Г гуркотливий |
гуркотливочка ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гуркотливий
Борис Грінченко
1924
Гуркотли́вий, а, е. 1) Производящій стукъ, грохотъ, грохочущій. 2) Воркующій.