Словарь української мови (1924)/гурака
| ◀ гура | Словарь української мови Г гурака |
гуральник ▶ |
|
Гурака́, нар. Поднявъ руки вверхъ (ловить, напр. мячъ, брошенный вертикально вверхъ). Гурака хватає гилку. Радом. у.
| ◀ гура | Словарь української мови Борис Грінченко Г гурака |
гуральник ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гурака
Борис Грінченко
1924
Гурака́, нар. Поднявъ руки вверхъ (ловить, напр. мячъ, брошенный вертикально вверхъ). Гурака хватає гилку. Радом. у.