Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гупотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Гупоті́ти, почу́, ти́ш, гл. То же, что и гупати, но о дѣйствіи учащенномъ. Чи до нас хлопці гупотять? Драг. 34.