Словарь української мови (1924)/гуляння
◀ гулянка | Словарь української мови Г гуляння |
гуляночка ▶ |
|
Гуля́ння, ня, с. Гуляніе, веселіе, развлеченіе. А без мого миленького гуляння немає. Мет. 5. Моя дочка на гулянню, іди подивися. Чуб. Ум. Гуля́ннячко. Грин. III. 256. Ой жаль мені коханнячка, дівоцького гуляннячка. Мет. 76.